Війна може затягнутися і до цього треба ставитися спокійно

Війна може затягнутися і до цього треба ставитися спокійно Все може бути, як і те, що війна з рашистами не закінчиться швидко, але обов’язково закінчиться перемогою України

Коли закінчиться війна? Цього, на жаль, ніхто точно не скаже. Звісно, може статися щось подібне, що ми вже бачили наприкінці лютого 2014 року в Києві: Майдан був фактично оточений зі всіх боків, і комусь здавалось, що шансів немає. Але наступного ранку раптово зникли і «беркутівці», і тітушки, і Янукович…

Тож не виключено, що завтра ми прокинемося, відкриємо новини, а там кожна – про смерть путіна. Чи реальний такий сценарій? А який сенс таке обговорювати?

Саме тому нині багато хто каже, зокрема з військових, що треба тверезо дивитися на варіант затяжної війни, налаштовуватися  на тривалу виснажливу боротьбу.

Так, ми стоїмо і стоятимемо. Так, ми добряче даємо оркам по зубах. Так, ми дійсно зламали усі плани путіна. Так, позитивні блогери, які підносять настрій, бойовий дух, дають надію і діють, як «заспокійливе» – точно потрібні у кризові часи, як і, власне, міфи та легенди про безсмертних героїв. Потрібні щонайперше цивільним. Але…

Не варто надто вже глузувати з ідіотизму наших ворогів, бо це розслабляє. Так, серед рашистів є чимало ненавчених, голодних новобранців. Але є також і високопрофесійні та добре оснащені підрозділи. Тож – з чого і почали – треба спокійно, тверезо оцінювати варіант із затяжною війною.

«Якщо хтось чекає контратаки зі штиками наголо, то це безглуздо»

Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко в коментарі vovme.comу розповів, що попереду справді можуть бути довгі місяці виснажливої боротьби та праці.

«Тій частині населення України, яка мало що розуміє у військовій справі, але душею та думками бажає якнайшвидшого звільнення окупованих територій, слід розуміти, що це процес неспішний. Його розпочато, але він займе досить тривалий час. Тому до інформування населення мають підключатися ті, хто має прямий доступ до умів громадян. Не потрібні якісь шапкозакидальні прогнози. Не треба робити ура-патріотичних заяв про звільнення того чи іншого населеного пункту за годину, добу чи тиждень, а оголошувати про його звільнення за фактом», – каже експерт.

Реальні аналітика, прогнози та інформування – це головний козир України, яка з кожним днем стає дедалі ближче до перемоги.

«Очевидно, що російська армія за рядом показників перевершує ЗСУ. Це чисельний показник, технічний, економічний тощо», – акцентує військовий експерт.

Слід розуміти, що в рф сформувався досить суттєвий контингент професіоналів у всіх родах військ, які здобули значний бойовий досвід у Сирії, у внутрішніх конфліктах, в Україні на Донбасі та інших гарячих точках. І вони були кинуті в Україну в першій хвилі вторгнення.

«Ми бачили факти, що загиблі та полонені російські окупанти, на полях боїв в Україні, мали за спиною досвід Сирії, Донбасу, а деякі й п'ятиденної війни в Грузії, чеченських воєн. Цей кістяк був перемелений нами, – стверджує він. – Ніхто не недооцінює професіоналізму російського спецназу чи десантників, але бойовий досвід у Сирії – це не бойовий досвід у повномасштабному протистоянні з рівним супротивником. Тому що одна справа воювати проти фермерів у Сирії, а зовсім інша – з професійними військовими, які, крім навичок, мають ще й мотивацію».

Цікава новина:  Зеленский: Украина может впервые получить гарантии безопасности

У першій хвилі окупаційного контингенту було знищено багато професійних кадрів, але, каже пан Коваленко, це не означає, що їх у росії не залишилось: «Так само як і техніки, якої з часів СРСР на складах – десятки тисяч одиниць. А тому нинішня війна демонструватиме цілком передбачувану тактику малих кроків. Ми бачимо, як звільняються з кожним днем по 2-3 населені пункти, як ЗСУ, максимально зберігаючи особовий склад, просуваються та витісняють окупантів. А якщо хтось чекає контратаки зі штиками наголо, то це безглуздо».

Війна може затягнутися і до цього треба ставитися спокійно

Загиблі та полонені рашисти, на полях боїв в Україні, мали за спиною досвід Сирії, Донбасу, а деякі й п'ятиденної війни в Грузії, чеченських воєн. Але цей кістяк був перемелений ЗСУ

Нинішня війна закінчиться нашою перемогою саме завдяки тактиці на виснаження ворога та його відтіснення, при збереженні дисбалансу втрат, що наносяться йому.

«Сьогодні рф логістично здатна перекидати до кордонів з Україною до 4 тисяч військовослужбовців на тиждень. Але втрати окупантів, убитими, пораненими та полоненими перевищують цей показник. А це означає, що ресурсу для утримання навіть тих територій, що були окуповані, у росії з кожним днем дедалі менше», – підкреслив Олександр Коваленко.

«Сподіватися, що рф впаде завтра – це інфантильно, по-дорослому не правильно»

«Якщо брати історичну перспективу, то ця війна, яку ми ведемо, триває уже не перше століття. Натомість нині нам випав унікальний шанс нарешті її завершити», – наголошує полковник запасу, учасник миротворчих місій в Іраку та Косово Сергій Грабський.

Досвід і Фінляндії, і Польщі показує, що мало просто відбити цього противника. Його треба знищити! Поляки відігнали росіян у 20-х роках минулого століття, а вони знову прийшли майже через два десятки років.

«Так само і фіни: відстояли свою незалежність, але ворог зосередився й напав на них знову. В нас, українців, не має бути жодного сумніву в тому, що наша боротьба повинна бути доведена до кінця. Це, по-перше», – додав він.

По-друге. Ми щодня отримуємо повідомлення, що ЗСУ знищують техніку, авіацію, живу силу противника. Але…

«Поки що ми знищили частину, хай і найбільш боєздатної, але, знов таки, тільки частину від того бойового потенціалу, який росія має на сьогодні. Нам рано розслаблятися. Вже зараз рф продовжує зосередження нових підрозділів у білорусі, на наших східних кордонах, в окупованому Криму. Вже зараз рф підтягує резерви з окупованих Абхазії та Південної Осетії, з Нагірного Карабаху. Вже зараз рф намагається залучити Хезболлу, сирійців, лівійців, всіх терористів світу – зауважує експерт.

Також росіяни продовжують зосередження озброєння та бойової техніки: «В жодному разі не має тішити повідомлення, що рф відстріляла половину своїх ракет, і що тепер вона нібито зменшить інтенсивність обстрілів».

«Треба розуміти, що підготовка ракети до пуску потребує значно більше часу, ніж, приміром, просто кинути гранату. Так, ми практично «вибили» в росіян найновіші ракетні системи, але в них залишаються ще запаси радянські. І ці ракети не є наскільки точними, а отже – зростає небезпека, що вони попадуть не по якомусь військовому або інфраструктурному об’єкту, а, відхилившись, вдарять по житлових кварталах», – каже Сергій Грабський.

Тож ігнорувати в жодному разі не можна. Треба завжди спускатися в укриття.

Цікава новина:  Генерал поліції Аброськін запропонував себе як заручника в обмін на евакуацію дітей із Маріуполя

І, по-третє… Війни виграє економіка.

«Ніхто ж не знає, як розвиватиметься ситуація всередині рф. Мудрі люди завжди казали, що «велика крижина довго тане», – нагадує експерт.

рф впаде, але не варто сподіватися, що це точно станеться завтра, післязавтра, за тиждень, місяць…

«Це було б інфантильно, не по-дорослому. Сукупність факторів – і військового, і економічного, і політичного – говорить про те, що ми повинні бути готовими до затяжного конфлікту на місяці, – наголошує полковник. – Ми жодним чином не можемо послабляти нашу готовність і темп зосередження ресурсів та запасів для того, щоб в зручний час перейти до широкомасштабних наступальних дій і перемогти».

Експерт радить, як доносити інформацію про ймовірну затяжну війну до звичайних людей: «Шановні українці, ми нанесли серйозних уражень противнику, але… Допоки суспільна думка в рф підтримує їхню владу, допоки в перехоплених телефонних розмовах між загарбниками та їхніми «самками» (вибачте, але просто не можу їх інакше назвати) чутимемо повну підтримку того, що їхні сини/чоловіки вчиняють на нашій землі – годі сподіватися, що війна скоро  завершиться. Знаходячись в інформаційній ізоляції, росіяни навіть уяви не мають з чим і з ким вони мають справу на території України. Тому варто розуміти, що противник може зосередити проти нас ще достатню кількість резервів, і намагатиметься продовжити наступ».

В рашистів є запаси радянських ракет. Але ці ракети не є наскільки точними, а отже – зростає небезпека для житлових кварталів В рашистів є запаси радянських ракет. Але ці ракети не є наскільки точними, а отже – зростає небезпека для житлових кварталів

Підсумовуючи, Сергій Грабський привів цифри: «За даними відкритих джерел в рф на озброєні близько 13 тисячі танків. Так, за цей місяць ми знищили найбільш боєздатні – більше ніж 500 одиниць. Так, багато їхніх танків, як повідомляють наші ГУРівці, розкомплектовано. Але це ще не означає, що ворог не зможе зібрати бодай ще тисячу танків. І ця тисяча так само йтиме в Україну і загрожувати нам із вами».

Отже, ще раз: ворог зосереджує та розгортає системи матеріально-технічного забезпечення, проводить приховану мобілізацію, шукає по світу будь-яких покидьків, здатних стріляти в мирних людей: «Все це свідчить не про його слабкість, а про те, що він усвідомлює складність задач, часові параметри, що він готується до нових битв».

А тому жодного розслаблення в нас бути не може. Маємо продовжувати боротьбу.

«Завжди треба готуватися до гіршого»

«Швидкий крах росії, згода на припинення бойових дій, виведення військ з території України та відповідні компенсації – це оптимістичний сценарій закінчення війни. Але в стратегії, оборонному плануванні, завжди треба виходити з гірших сценаріїв. А вони полягають у тому, що війна може затягнутися», – розповідає в інтерв'ю журналу "Локальна історія" аналітик Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков.

По-перше, це цілі росії відносно нас.

«Від цієї війни залежить легітимність і збереження російського політичного режиму. Це штовхатиме їхнє керівництво до максимальної мобілізації. Так само і для нас – це війна за ключові цілі», – каже експерт.

По-друге, ми живемо у світі, хай і постіндустріальному, але в ньому залишається можливість мобілізації ресурсів, як це було у Першій і Другій світових війнах: «Тому вважати, що у нашій війні все завершиться швидким знищенням ворога – неправильно».

Цікава новина:  Активы России для восстановления Украины? Лавров: Кража

І по-третє: так, на рф наклали жорсткі санкції, але повністю можливість продавати свої енергоресурси, в тому числі до Європи, їй не перекрили.

«Тому певні резерви російський уряд таки матиме. росія, хоч і не є самодостатньою у багатьох технологічних речах, але може себе забезпечити базовими продуктами», – переконує пан Бєлєсков.

Зважаючи на все це, варто очікувати, що російський режим до останнього намагатиметься досягти своїх політичних цілей військовим чином.

«Моральний стан усієї російської армії важко оцінити. У тих, кого захопили у полон, він на низькому рівні. Ймовірно, росіянам і надалі буде вдаватися мобілізовувати людей. Завдяки пропаганді, обіцяючи економічні преференції в умовах збідніння, надрукувавши купу рублів. Тож я б не розраховував, що там буде тотальна деморалізація. Ми нанесли їм низку втрат, але цього замало, щоб росіяни відмовилися воювати. Щоби вони остаточно притихли, треба зірвати ще один-два серйозних наступальних пориви російської армії», – акцентує експерт.

Тривалість війни залежатиме й від того, як кожна сторона налагодить економічне життя в цих умовах.

«Ми зараз у стані ейфорії та підйому, але далі доведеться жити при зменшеному ВВП і значно вищих, ніж раніше витратах на оборону. Так само житиме і росія», – зазначив аналітик НІСД.

Виграє той, хто краще використає обмежені ресурси і допустить менше помилок в економічному плануванні: «Є приклад Першої світової війни, яка завершилася не так через чиїсь перемоги/поразки на полях боїв, як через економічне виснаження. Тому умова нашої перемоги – це правильне планування у середній-довгостроковій перспективі. Ейфорія не протримається довго. Заощадження та фінансові ресурси, які люди зараз віддають армії і волонтерам, вичерпаються. Почне також працювати ефект зменшеної економіки. Тому зараз навіть важливіше не стільки бити ворога на фронті, хоча це чільне завдання, як провести правильне економічне планування. Зрозуміти, на який ресурс ми можемо розраховувати: власний і наших партнерів, які готові допомагати економічно. Відтак правильно розподілити його».

А про терміни, коли закінчиться війна…

Експерт стверджує, що ми ще не пройшли переломного етапу у цій війні. Перелом буде, коли росіяни перестануть просуватися вперед. Поки що вони рухаються на півдні і на Харківщині. З одного боку, тиснуть на Ізюм, з іншого – на Сєвєродонецьк, Лисичанськ і намагаються з’єднатися.

«Бачимо бої навколо і на ближніх підступах до Києва, активно обороняється Чернігів і Харків. Поки що ми на етапі стратегічної оборонної операції. Поки не відбудеться повної стабілізації лінії фронту, поки ворог зберігає наступальний потенціал – не можна сказати, що ми пройшли якийсь етап і перегорнули сторінку», – каже він.

Та головне зараз те, що російські збройні сили виявилися нездатними до швидких проривів нашої оборони, до оточення і знищення наших сил.

«Основні наші сили збережені, ворог не досягнув своїх завдань, він щодня втрачає живу силу і техніку. Це головний наш успіх. Втім це не свідчить, що ми пройшли цей етап. Ні, ми ще на стадії, коли ворога треба цілковито позбавити наступального потенціалу, щоб він втратив ініціативу. Якщо порівнювати з нацистсько-радянською війною 1941-45 років, то ми поки що на 1941-42 році», – вважає Микола Бєлєсков.  

Мирослав Ліскович. Київ

Поділитися з друзями

Головний редактор

e-mail: blumberg85@gmail.com

Оцініть автора